30 жовтня 2011

Сьогодні я засну в обіймах втоми,
І буду марити про прикрі речі.
Бо досі ще не почуваюся, як вдома,
Не припиняю мріяти про втечу.

А завтра знову я піду на люди.
Не зможу думати про справи.
Мені ти станеш бачитися всюди.
Увесь мій світ такий яскравий.

Популярні дописи з цього блогу