30 січня 2007

***
Руки розкину, впаду в небеса,
Де спокій є і безодні краса.
Пройдуся там, де прадавні ліси
Молодість знов наберуть від роси...

І порину в сни, де нема марноти,
Весь світ -- тільки ми, бо у мене є ти...
Засну під шелест м'якої трави,
Кричатиму лиш "Вічно живи!"

Де подих вітрів -- і діти землі,
Загубимось десь в світанковій імлі.
Обабіч шляху чути гомін дібров,
В дорозі до щастя потрібна любов.

Популярні дописи з цього блогу