24 жовтня 2010

Чи чуєш ти зимовий подих,
В той час, коли ліси горять?
Це знають всі - маленький промах,
Знак. А люди вже не сплять.

Чи можеш ти дістати здогад,
Що, мабуть, все загубиш вмить?
І тільки цей жахливий спогад.
І серце досі ще болить.

Чи знаєш ти присмак отрути,
Словами що злітає з губ?
Останній порух - зовсім скутий.
Душа - як камінь, воля - дуб.

Популярні дописи з цього блогу