17 квітня 2014

І попри все не припиняй всміхатись.
У долі виривай і щастя, і удачу.
Допоки сам не зробиш, не діждатись,
І в темряві я більше не заплачу.

І попри все, що було найстрашніше,
Прийде світанок і не буде страху.
Не говори зі мною все тихіше і тихіше,
Кричи, живи! А не лягай на плаху.
Когда вместе, провожая закаты,
Мы надеемся на каждый рассвет
Я в разлуке ищу виноватых,
Но в печали виновных уж нет.

Когда вместе, и солнца не надо,
Нам достаточен сумрачный свет.
Когда порознь - сплошная досада.
Слушать гудки и ждать твой ответ.

Популярні дописи з цього блогу