07 вересня 2013

Ночі холодними стали, літа не буде.
Та тіло твій подих ніяк не забуде.
І тут стоячи, на межі двох сезонів.
Ту осінь згадаю, що не мала кордонів.

Щастя невпинно чекали, свята неначе.
Осінь жовтогаряча дощами не плаче.
І все відбулось, знову стало майбутнім.
Те саме чекання є теперішнім сутнім.

Популярні дописи з цього блогу