03 листопада 2013

Нічого не мине, втону я в почуттях.
У темряву веде зовсім не страх.
А осінь цьогоріч п'янить таким теплом.
Нічого не мине. Піду я напролом.

Нікого не буде, тоді загублюся у днях.
Бо знаю вже, що у буденності застряг.
А все стає одним і нескінченним сном.
Нічого не мине. Я йду вже напролом.

Популярні дописи з цього блогу